Теоретичні тести з баскетболу
1. Склад команди.
В баскетбол грають дві команди по 5 чоловік. В команді, в залежності від рангу змагань, 5-7 чоловік у заміні. Номери гравців з 4 по 15.
2. Розміри майданчику та баскетбольного щита
3. Тривалість гри.
Гра триває 4 чверті по 10хв. чистого часу. Перерви між 1-2 і 3-4 четвертями по 2хв, між 2-3 четвертями – 15хв. Раніше грали по 2 тайми по 20 хвилин. В 1, 2, 3 четвертях тренер має право взяти по одному тайм-ауту по одній хвилині. Якщо основний час закінчується нічиєю, то після перерви грають 5 хв. Доки не визначиться переможець.
4. Правило 3 секунд.
Гравцям атакуючої команди заборонено знаходитися в трапецеподібній зоні супротивника понад Зс. Іноді йде боротьба біля щита, це в правило не входить.
5. Правило 5 секунд.
1-ші 5 с надаються для виконання штрафного кидка. 2-гі 5с на введення м’яча з-за бокової та лицьової лінії. 3-ті 5с на не ведення гри.
6. Правило 8 секунд.
8 секунд дається на введення м’яча з тилової зони в передову і назад м’яч повертати не можна.
7. Правило 24 секунд.
Цей час дається на проведення атаки.
8. Правило 5 персональних попередження.
Гравець, який отримав 5 персональних попереджень, залишає майданчик з правом на заміну.
9. Правило 4 персональних попереджень.
Якщо команда у четверті отримала 4 персональних попереджень, то за 5, будуть призначені штрафні кидки.
10.Склад суддівської бригади.
Гру обслуговують 2 арбітри в полі, один з них старший, але в них однакові права.
Суддя-секретар – його обов’язок – ведення протоколу гри.
Суддя секундометрист – вмикає й вимикає час.
Суддя оператор – слідкує, щоб правило 24с виконувалося.
Помічник судді секретаря.
11.Історичні відомості.
Гра в баскетбол ( від англ. – basket – кошик, bool – м”яч) . Була винайдена викладачем фізичного виховання Спрінфілдського (США) доктором Джеймсом Нейсмітом 1891р.
12.Різновиди передач у баскетболі.
• Передача обома руками від грудей;
• Передача обома руками зверху;
• Передача обома руками знизу;
• Передача однією рукою;
• Передача однією рукою від плеча
• Передача однією рукою зверху;
• Однією рукою знизу;
• Збоку;
• Приховані передачі м’яча.
13.Техніка виконання кидка: кидок в кошик.
Для успішної участі в грі баскетболісти повинні досконало усіма прийомами техніки гри, проте не зменшуючи значення прийомів техніки баскетболу, все ж кидання в кошик – це найважливіший, домінуючий прийом, який, так сказати, вінчає застосування інших технічних прийомів.
При виконанні «кидка з місця» гравець відштовхується обома ногами вгору, одночасно виносить м’яч на правій руці вище рівня голови, підтримуючи його лівою рукою. В найважчій точці стрибка гравець направляє руку вгору -вперед енергійнішим, але плавним рухом кисті і пальців. Ліва рука опускається в момент початку руху правої руки. Тулуб в момент кидка повернуте грудьми до кошика, тримається вертикально чи відхилене назад, ноги розслаблені. Приземлення відбувається одночасно на дві ноги. При виконанні «кидка в стрибку з близької відстані» основним рухом є рух кисті пальців, так як нема необхідності у великій амплітуді розгинального руху рук.
14.Техніка ведення м’яча.
Ведення м’яча – це спосіб переміщення гравця з м’ячем по майданчику в будь-якому напрямку з різною швидкістю. Для огинання захисника баскетболісти успішно використовують «ведення м’яча зі змінною швидкістю», тобто перехід від повільного до швидкого ведення, що є чудовим маневром при переміщенні з використанням заслонів при обігруванні захисника для переміщення до кошика. Для обводки противника й проходу для атаки кошика використовується і ведення м’яча зі зміною направлення. У таких випадках найчастіше м’яч переводиться з однієї руки в іншу. Успішно і досить ефективно під час проходу до одного кошика один проти одного чи при веденні м’яча в зону нападу, застосовується ведення з поворотом кругом.
15.Техніка оволодіння м’ячем.
• Виривання м’яча
• Вибивання м’яча
• Перехват м’яча
• Відбивання м’яча
• Накривання м’яча
• Протидія кидку в кошик
• Боротьба за м’яч, що відскочив
• Застосування фінтів.
Теоретичні тести з футболу.
1. Історія виникнення футболу.
Гра з м’ячем, правила якої найбільше відповідали сучасним, затверджених Федерацією футболу, виникла в середині XIX століття.
2. Досягнення українського футболу
Футбольний клуб «Динамо» (Київ) – переможець Кубку кубків (1975р та 1986р.), переможець суперкубку 1975р. Збірна України з футболу у 2006р. вийшла до 1/4 фіналу Чемпіонату світу.
3. Які види належать до спортивної підготовки футболіста.
До змісту спортивної підготовки належать такі її види: фізична, технічна, тактична, психологічна, теоретична та інтегральна.
4. Якими технічними прийомами гри користується гравець.
До основних прийомів гри футболіста, використовуваних для захисту та атаки, належать: зупинка м’яча, передача м’яча, ведення м’яча, удари по м’ячу, «обманні» рухи, відбирання м’яча.
5. Способи зупинки м’яча.
Для зупинки м’яча гравець використовує такі способи: зупинка м’яча внутрішньою стороною ступні, підошвою, підйомом, зупинка стегном, грудиною, головою.
6. Способи ведення м’яча.
Ведення м’яча гравець може виконувати середньою частиною підйому, зовнішньою та внутрішньою частиною підйому. Способи ведення застосовують в залежності від ситуацій.
7. Які обманні рухи використовуються при грі в нападі.
В техніці виконання обманних рухів виділяють дві фази: підготовку та реалізацію. Гравець в атаці використовує «фінти» (обманні рухи) «уходом», «фінти ударом», «фінти зупинкою».
8. Способи, які використовуються гравцями при відборі м’яча.
Відбір м’яча випадом, перехватом, поштовхом в плече, підкатом. Існує два різновиди відбору : повний та неповний.
9. Різновиди ударів по м’ячу.
Удари виконують ногою та головою. Удари ногою можна поділити на два види: прямі та різані. Удари по м’ячу ногою виконують таким чином: знутрішньою стороною ступні, внутрішньою, середньою та зовнішньою частинами підйому, носком, п’ятою. Удари можуть бути по м’ячу, шо котиться чи летить, з місця, в русі, в стрибку, з поворотом, в падінні.
Удари головою існують в стрибку і без стрибка. Частіше за все використовують удари середньою та боковою частиною лоба.
10. Технічні прийоми гри воротаря.
Воротар користується слідуючими технічними прийомами: ловіння м’яча (без фази польоту та з фазою), відбивання м’яча, перевід м’яча, кидання м’яча (одною або двома руками з місця та у кроці, знизу, зверху, збоку).
11. Тривалість гри.
Гра триває два тайми по 4 5хв. Якщо у грі відбуваються зупинки, то суддя матчу може до основного часу додати кілька додаткових хвилин. При нічийному рахунку у грі плей-оф (з вибуванням) після основного часу грають додаткові 2 тайми по 15хв. Якщо і після них рахунок нічийний, то пробиваються 11-ти метрові удари по воротах до визначення переможця.
12. Склад команди.
Грають 2 команди по 11 гравців (1 воротар та 10 гравців у полі) та по 7 гравців на заміні. В будь-який момент гри тренер має право зробити заміну гравця, зворотні заміни не дозволяються. Кількість замін в офіційних матчах – три, у товариських – за домовленістю тренерів команд. Команда не має права розпочинати гру, якщо у неї менше 7 гравців.
13. Які розміри поля та воріт.
Довжина поля повинна бути 90-120м, ширина 45-90м. Поле повинно мати форму прямокутника. Ширина ліній обмежуючих поле, не повинна перевищувати 12см.
Ворота: ширина – 7,32м, висота -2,44м
14. Склад суддівської бригади на гру.
На матч федерацією футболу призначається головний суддя, 2 помічники на лініях, четвертий (резервний) арбітр, суддя інформатор та комісар матчу.
15. Положення «поза грою».
Травень знаходиться у положенні «поза грою», якщо він знаходився ближче до лінії воріт суперників, ніж м’яч та передостанній гравець команди-суперниці.
16. За які порушення призначається штрафний удар.
а) Удар або спроба ударити суперника ногою;
б) Підніжка або спроба її зробити;
в) Стрибок на суперника;
г) Здійснення небезпечного нападу на суперника;
д) Удар або спроба ударити суперника рукою; є) Грубе штовхання суперника;
є) Затримка суперника руками або корпусом; ж) Навмисна гра рукою.
17. За що призначається вільний удар.
а) Небезпечна гра по відношенню до суперника;
б) Перешкоджання пересуванню суперника;
в) Перешкоджання воротарю вибити м’яч з рук;
г) Намагання здійснити будь-яке інше порушення, за яке арбітр зупиняє гру з ціллю попередження(жовта картка) або вилучення(червона картка) гравця.
18.11-ти метрові штрафні удари.
11-ти метровий штрафний удар призначається в бік тієї команди, чий гравець здійснив одне із порушень, яке карається штрафним ударом. Якщо це порушення відбулось в межах штрафного майданчика і м’яч в цей час був у грі.
19.Вкиданші м’яча, правила виконання.
М’яч вкидається тоді, коли він,повністю перетинає бокову лінію по землі чи по повітрю. М’яч вкидається із того місця, де він перетнув лінію, одним із гравців команди-суперниці, який доторкнувся до м’яча перед його виходом за межі поля.
Вкидання виконується обличчям до поля, обома руками із-за голови. Після кидка можна відривати від землі лише п’яту ноги, яка стоїть позаду.
Теоретичні тести з волейболу
1. Історія виникнення волейболу,
Датою виникнення волейболу вважають 1895 р. Викладач фізкультури Геліокського коледжу Вільям Морган винайшов гру «волейбол», а потім опрацював перші правила.
2. Склад команди.
У волейбол грають дві команди по шість чоловік. В команді в залежності від рангу змагань 5-7 чоловік. Номери гравців від 1-15.
3. Тривалість гри,
Гра триває до трьох виграшних партій однією з команд. Рахунок гри може бути: 3:0, 3:1, 3:2. Тривалість партій до 25 очок, але з різницею в 2 очка: 25:23, 26:24, 27:25 і т.д. При рахунку по партіях 2:2 команди грають додаткову, скорочену партію до 15
4. Розміри майданчику.
|
18 м |
|||||||||
|
5 |
4 |
|
|
||||||
|
9м |
6 |
3 |
|
|
|||||
|
1 |
2 |
|
|
||||||
|
3м |
|||||||||
Майданчик має прямокутну форму і розділений навпіл сіткою. Довжина бокової лінії 18 м, ширина 9 м(лицьова лінія). Від середини майданчика на відстані трьох метрів по обидві сторони проведена смуга, яка розділяє передню лінію із зонами 2, З, 4, від задньої лінії із зонами 1, 5, 6. Ширина нанесеної розмітки 5 см. Висота сітки для чоловіків – 2,43 м, для жінок – 2,24 м. Довжина сітки – 9,5 м, ширина – 1,00 м. Збоку, на рівні обмежувальних ліній майданчика поперек сітки навішують дві смуги з матерії і дві гнучкі «антени» довжиною 1,8 м.
|
180 см |
100 см |
||||||||||||||||||||
5. Склад суддівської бригади,
Гру обслуговують 4 судді(головний суддя, другий суддя, два судді на лініях). Суддя секретар веде протокол гри.
6. Правила гри.
Перед початком гри головний суддя проводить жеребкування, яке визначить право на подачу м’яча і сторону, на якій буде розташована команда. Партія розпочинається з введення м’яча в гру подачею. М’яч можна відбивати руками не більше трьох разів. Удари, прийоми і передачі повинні виконуватися уривчастим, торканням.
7. Складові техніки гри волейболістів.
Тактика гри складається зтехніки нападу(переміщення, подачі, передачі м’яча, нападаючі удари) і техніки захисту (переміщення, приймання м’яча з подачиі і нападаючого удару, блокування).
8. Ігрові стійки і переміщення гравців.
Особливе місце серед технічних прийомів займають стійки і переміщення. За достатньо високого рівня гри у волейбольній партії кожному спортсмену практично безперервно доводиться рухатись кроком, стрибком, бігом на місці. Щоб бути готовим до ефективних дій волейболісти приймають оптимальне положення тіла – ігрова стійка. Ігрові стійки бувають: високі, середні, низькі.
9. Подача м’яча.
Подача – це спосіб введення м’яча в гру. Подачі бувають: нижні(прямі і бокові), верхні(прямі і бокові). Розрізняють силові, націлені і планеруючі подам. Подачу можна виконувати по всій довжині лицьової лінії. Подача виконується після свистка судді і на її виконання дається 8 с
Команда втрачає право на подачу якщо:
а) м’яч пролетів за межами обмежувальних антен, або пролетів під сіткою чи вдарився об неї;
б) після подачі м’яч упав за межами майданчика;
в) подача була виконана із заступом на лицьову лінію.
Коли команда виграє очко і має право на подачу гравці виконують перехід, змішуючись по годинниковій стрільці.
10. Різновиди передач у волейболі
Передача – основини технічний прийом, що виконується двома(з деяких випадках однією) руками. Розрізняють: верхні та нижні передачі. Основою правильного виконання передачі є своєчасне переміщення до м’яча і прийняття ігрової стійки. Передачі бувають: короткі(у межах однієї зони), середні(із зони 2 в зону 3), довгі(із зони”2 в зону 4). Розрізняють передачі низькі(заввишки до 1 м), середні(до 2 м), високі(понад 2 м). Передачі здійснюють в таких напрямках: вперед, над собою, назад, в сторону.
11. Основний прийом для завершення атаки.
Основним прийомом для завершения атаки є нападаючий удар. Розрізняють прямий та боковий нападаючий удар. Цей технічний прийом може бути виконаний як з місця так і з розбігу, В залежності від ситуації розбіг може бути з трьох, двох і одного кроку. Нападаючий удар з розбігу складається з таких фаз:
1 фаза – розбіг;
2 – стопорячи крок, відштовхування;
3 – стрибок;
4 – удар по м’ячу;
5 – приземлення
12. Блокування
Блокування — це спосіб зупинити суперника, перешкоджаючи посланому ним м’ячеві перелетіти над сіткою. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою, приземлення. Блокування може бути одиночним або груповим.
Фізична культура 